Головна

Україна очима Німеччини. Образи та сприйняття країни, що змінюється

«Ставлення [німців] до України є, скоріше, скептичним і не дуже приязним. Але, власне, можна було б очікувати й іншого ставлення до країни, яка бореться за свою незалежність та демократію»

Чому це дослідження?

Сприйняття — це не істина. В епоху так званих «фейкових новин» навряд чи можна розділити сприйняття та пропаганду. Дослідження сприйняття «Україна очима Німеччини» має зробити внесок до дебатів про майбутнє місце України у європейському політичному порядку, що сьогодні формується наново. Дослідження представляє окремі фрагменти того, як змінився образ України від часів подій на Майдані у 2013—2014 рр. та як сприймається життя людей та процеси реформування в Україні з пози­ції зовнішнього спостерігача. Тому що попри відмінності у сприйнятті Німеччина залишається ключовим партнером України на її шляху до само­стійного європейського майбутнього.

Методологія та структура

Дослідження було проведено за методологією, аналогічною до дослідження GIZ «Німеччина очима світу», отже було застосовано опитування експертів за якісно-емпіричним підходом. Наш інтерес спрямо­вувався на дослідження того, як сприймається Україна в Німеччині в контексті її міжнародних відносин і внутрішнього розвитку, у чому вбачаються її специ­фічні сильні та слабкі сторони та які очікування пов’язуються на цьому тлі з майбутнім країни. Для цього восени 2017 р. були проведені індивідуальні інтерв’ю з 44 обраними експертами з питань України, які представляли приватний бізнес, політику, громадянське суспільство, засоби масової інформації та науку. Ці інтерв’ю надали матеріал для більш ніж 1000 ключових висловлювань, які слугують основою цього дослідження сприйняття.

Віхи у сприйнятті України

До Євромайдану Україна не сприймалася як окрема держава з власною ідентичністю. Друга за розмірами країна Європи в суспільному сприйнятті відігравала в кращому випадку лише другорядну роль. А якщо і сприймалася, то, радше, як країна між Сходом і Заходом, як частина «пострадянського простору». Євромайдан, анексія Криму Росією, а також війна на сході України вивели країну з тіні.

Уявлення про Україну: Крим, війна, криза, корупція

Навіть якщо події останніх років призвели до того, що Україна тепер сприймається як незалежна, суверенна держава, громадський дискурс у Німеч­чині не виходить за межі чотирьох понять: Крим, війна, криза, корупція. Попри очевидні проблеми подібні обмежені уявлення є несправедливими до країни та її людей. За думкою респондентів, це пояснюється, перш за все, позицією німецьких ЗМІ, які майже не мають кореспондентів на місці, проте коментують події у Києві та в Україні з Варшави або Москви.

Ідентичність та культурне розмаїття

Більшість респондентів вбачають у культурному розмаїтті України найбільший капітал для форму­вання майбутнього країни. Культурна різносто- ронність, розмаїття мов та плюралістичний характер України дають усі підстави сприймати її як модель Європи розмаїття. Тим не менш, критичні коментарі викликають прагнення до «українізації» та поводження з російською мовою.

Порядок денний реформ і суспільні перетворення

Європа як образ майбутнього має величезну притягальну силу, перш за все, для молоді України. Проте подальше наближення України до ЄС, за думкою респондентів, залежить від докорінного реформування країни та її політичних інститутів.

Сприйняття реформ в Україні є, однак, дуже неоднорідним. Воно сягає від доброзичливого визнання вже досягнутих успіхів до гіркого розчарування, викликаного, перед усім, засиллям корупції. Чим закінчиться «боротьба між реформаторами та олігархами», за думкою експертів, ще невідомо. За їхніми враженнями, у країні поширюється відчуття похмілля, тому що порядок денний реформ є занадто амбіційним, їх темп занадто швидким, проте до людей такі успіхи реформ, як стабілізація валюти, податкова реформа та реформа поліції, ще не дійшли. Брак довіри населення до політичних еліт і пострадянські владні практики ускладнюють трансформацію суспі­льства. Вирішальне значення має послідовне переслідування корупції та кумівства, а також перебудова правової системи, саме за цими факторами оцінюватимуться серйозність і досто­вірність всього процесу реформування.

Проте країна досягла і прогресу, наприклад, в екологічній політиці (попри «бомби уповільненої дії»), в системі державних закупівель, у стабілізації валюти, реформі поліції та армії. Державна система охорони здоров’я залишається, проте, цілковитою «катастрофою», хоча прогрес у медичному обслуговуванні, за думкою респондентів, значно підвищить визнання реформ у населенні.

Наскрізною темою залишається безпека, що зумовлено, перед усім, продовженням воєнних дій на сході України (про що у Німеччині вже майже нічого не кажуть). Проте поступово тема безпеки відходить на другий план, а теми реформування країни набувають переважного значення, що має свої переваги. Отже, війна в Східній Україні не може більше використовуватися для пояснення затримки реформ.

Україна як об’єкт і суб’єкт міжнародних відносин

Для респондентів є очевидним, що від долі України залежить система безпеки Європи. А пору­шення Будапештського меморандуму надає Заходу особливої відповідальності за безпеку, подальше існування та суверенність України. Раптовий удар і анексія Криму Москвою виштовхнули Україну у перші позиції міжнародних питань безпеки. Одночасно ці події докорінно змінили сприйняття світу та Росії в Німеччині.

На Німеччину у цій складній ситуації припадає роль посередника між Сходом і Заходом, хоча багато співрозмовників висловили сумніви у постійності позиції Берліну: Чи довго федеральний уряд збері­гатиме вірність принципам та виступатиме на боці Києва? Або економічні інтереси рано чи пізно усунуть усі питання, пов’язані з порушенням міжнародного права? Експерти вважають, що Німеч­чина та ЄС мають зайняти чітку позицію, провести перевірку їх політики щодо Росії та перейти до політики, надійної у довгостроковій перспективі.

У будь-якому випадку трикутник Москва-Київ- Берлін відігравав провідну роль у всіх співбесідах, що призводить до неоднорідної картини. З одного боку, деякі респонденти підкреслювали міцний зв’язок України з життєво важливими інтересами безпеки Росії та закликали український уряд «проводити зовнішню політику, що бере до уваги інтереси сусідніх країн». З іншого боку, низка респондентів зауважувала, що успішно трансфор­мована та модернізована Україна може стати великою загрозою для режиму Путіна. Вже тільки з цієї причини Кремль намагається перешкодити намаганням Києва про-вести реформи та усіма засобами дестабілізувати країну. Майже безвихідна ситуація, яка відображується у рекомендації: «Київ або має пришвидшити реформи, або чекати на зміну політичних лідерів у Москві».

Образ майбутнього – перспективи майбутнього

Якщо Україні вдасться провести політичну модернізацію країни, а боротьба з корупцією принесе свої результати, то, за поширеною оцінкою експертів, вона може скористатися своїми багатими ресурсами для формування власного майбутнього.

Тому що Україна, насправді, є «сплячим економічним велетнем», багатим на природні ресурси. Країна має невикористаний економічний потенціал у сфері ІТ, сільському господарстві, енергетиці та туризмі.

Найбільша небезпека полягає у зростанні еміграції, перед усім, молодих, добре освічених, креативних людей, які хочуть змінити країну. Саме вони створюють справжній капітал України та майже щоденно стикаються з питанням: «Поїхати або залишитися?». Якщо відтік мізків продовжу­ватиметься, то це знесилить країну ще до того, як реформи принесуть свої результати.

Завантажити дослідження «Україна очами Німеччини»: